Столиця України
Населення: 2 820 000
Площа: 839 км²
Висота над рівнем моря: 124 м

На правому березі Дніпра можна побачити скульптурну композицію - хвилями древньої ріки пливе човен із чотирма легендарними засновниками Києва, тендітною Либіддю та її братами Щеком, Хоривом і Kиєм. Останній, як стверджують літописи, й дав ім'я заснованому ним місту - колисці слов'янської культури, колишньому центру Київської Русі, сьогоднішній столиці України.

Місто виникло у V столітті як торговельний вузол, пережило війни та потрясіння, але зберегло при цьому своє обличчя, свій характер і свою чарівність. Півторатисячолітній Київ формально став столицею УРСР в 1934 році, перебравши повноваження у Харкова. І тоді, і нині місто на Дніпрі було і залишається поєднанням контрастів.

ІСТОРІЯ
Названий середньовічними літописцями "втіхою для світу", у X-XIII ст. Київ був столицею першої великої цивілізації східних слов'ян - Київської Русі. Наприкінці X ст., за правління Володимира Великого, Київ досяг свого розквіту. Саме тоді князь вирішив одружитися з донькою візантійського імператора та запровадити православ'я. Відтоді Київ несе славу культурного і політичного центру, відомого своєю особливою красою. Щоправда, після розгрому та розграбування монголо-татарами у 1240 році почався тривалий занепад міста - воно перебувало під протекторатом чужинців.

Упродовж століть Київ витримував навали різноманітних загарбників. після монголо-татарського іга місто ввійшло до складу Великого Князівства Литовського, а згодом до Речі Посполитої. Зрештою, Київ підпав під контроль Росії та пізніше - як і вся Україна - до кінця XX ст. залишався в складі СРСР.

З січня 1918 по грудень 1919 року - Київ був столицею Української Радянської Соціалістичної Республіки. Цей статус він поверне у 1934-му. Під час фашистської окупації місто було жахливо зруйноване. Повоєнні роки ознаменувалися масштабною індустріалізацією та активною забудовою міста соціальним житлом - багатоповерхівками (80% його мешканців після війни залишилися без даху над головою). Звісно, після розпаду СРСР Київ став столицею незалежної України.

ЕКОНОМІКА
Місто було засноване як торговельний вузол, однак після занепаду Київської Русі аж до промислової революції XIX століття в Російській імперії про економічне процвітання мова не йшла. Сьогодні Київ - найбільше за територією та населенням місто країни, а також є бізнес-двигуном держави. Це промисловий, науковий та освітній центр держави, де розвинені авіабудування, виробництво будівельних матеріалів, добрив. Особливої цінності це набуло після аварії на Чорнобильській АЕС, розташованої за 100 кілометрів на північ від Києва.

ЗНАМЕНИТОСТІ
• Казимир Малевич (1879-1935), художник - піонер геометричного абстрактного мистецтва і основоположник авангардного супрематизму, автор знаменитого "Чорного квадрату".
• Ігор Сікорський (1889-1972) - інженер-авіаконструктор, один із батьків авіабудування, винахідник гелікоптера, виробництво якого поставили на конвеєр.
• Михайло Булгаков (1891-1940) – письменник, автор всесвітньо відомих романів і повістей - "Майстер і Маргарита", "Біла гвардія", "Собаче серце" тощо.
• Голда Мейр (1898-1978) – політик, одна із засновників Ізраїльської держави, перша жінка прем'єр-міністр Ізраїлю (1969-1974 роки) народилася і до 15 років жила у Києві.
• Володимир Горовіц (1903-1989) - піаніст, вважається одним із найвидатніших музикантів XX століття.
• Мілла Йовович (1975 р.н.) - актриса та модель, народилася у Києві в сім'ї української актриси Галини Логінової та сербського лікаря-педіатра Богдана Йововича. У п'ятирічному віці емігрувала з батьками до США.

ЩО ВІДВІДАТИ?
Київ - це сучасне місто з багаточисленними архітектурними пам'ятками, більш ніж сотнею музеїв, 33 театрами та 141 бібліотекою. Усі найкращі університети також зосереджені тут, включно з Києво-Могилянською Академією - одним із найстарших освітніх закладів Європи.

Київ пропонує туристам чимало цікавих маршрутів. Від стадіону "Динамо" імені Валерія Лобановського починається знаменитий своїми каштанами Хрещатик - одне з найулюбленіших місць прогулянок мешканців та гостей столиці України. Центральна вулиця міста була зруйнована вщент під час Другої світової війни й відновлена у відповідності до радянського монументального стилю. Втім, Матері міст руських не бракує й естетики. Чарують своєю неповторною красою мозаїки та фрески Софійського собору, де у стародавні часи урочисто приймали владу руські князі, відбувалися офіційні церемонії, а також були відкриті перші київські школа та бібліотека. ЮНЕСКО наділив Софію Київську статусом історичного надбання, як і ще один пам'ятник XI століття - Печерську лавру, найбільший і найстарший монастир на території України, що розкинувся на схилах Дніпра.

Інші місця паломництва туристів - Володимирський собор із його знаменитими фресками, відроджений Михайлівський золотоверхий собор і ще один символ Києва - Золоті ворота. Якщо райони Поділ і Печерськ можна вважати історико-архітектурними заповідниками, то Андріївський узвіз - така собі галерея мистецтв просто неба, київський Монмартр. Своє ім'я ця дивовижна вулиця-музей отримала від вишуканої церкви Святого Андрія, архітектором якої є видатний митець Бартоломео Растреллі.

Фан-зона: Майдан Незалежності
Київська фан-зона розташована в самому центрі міста. На Майдані Незалежності будуть розміщені чотири гігантських екрана, які будуть працювати з опівдня до першої години ночі. Тут у прямому ефірі транслюватимуться всі матчі чемпіонату, а між ними вболівальники зможуть перекусити і втамувати спрагу, перевірити свої навички в різних конкурсах, зіграти у футбол у форматі п'ять на п'ять, відвідати концерти зірок естради та послухати свіжі сети місцевих діджеїв.

МІЖМІСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Потреби столиці України забезпечують два летовища. Аеропорт "Київ" (8 км на південний захід від центра міста), також відомий як "Жуляни", наразі здійснює внутрішні перевезення. Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (35 км від Києва) регулярно приймає рейси з усього світу, у тому числі - з Варшави, Львова, Харкова та Донецька. Центральний автовокзал, розташований за три кілометри від Хрещатика, дарує повільніший, але й дешевший спосіб дістатися до інших приймаючих міст Євро-2012: Львова (10 годин), Харкова (7 годин) та Донецька (11,5 години). Залізничний вокзал, що також неподалік від центру міста, пропонує безліч маршрутів, серед яких є і сполучення з Харковом (від 6 годин), Львовом (від 6,5 годин), Донецьком (12 годин), Варшавою (від 15 годин), Познанню (від 18 годин) і Вроцлавом (від 25 годин).

Відстані до інших приймаючих міст ЄВРО-2012
Україна: Харків - 480 км, Львів - 540 км, Донецьк - 700 км.
Польща: Варшава - 820 км, Вроцлав - 1090 км, Познань - 1140 км, Гданськ - 1190 км.

ГРОМАДСЬКИЙ ТРАНСПОРТ
Кияни активно користуються маршрутними таксі, автобусами, тролейбусами, трамваями та особливо - метрополітеном, який постійно розвивається. Метро, як правило, найшвидший та найзручніший вид транспорту для перевантаженого автомобілями міста, причому мандрівка до деяких станцій може бути цікавою сама по собі. Скажімо, щоб дістатися до станції "Арсенальна", однієї з найглибших у світі, вам доведеться спуститися на 102 метри під землю. Працює метро з шостої ранку до півночі: вартість одного жетона - 1,7 гривні. Київські станції - чисті та зручні, а деякі з них є справжніми пам'ятками архітектури.

ФУТБОЛ
У Києві базується найвідоміший українській клуб - "Динамо", яке було засноване в 1927 році та є рекордсменом радянського та українського незалежного футболу за кількістю чемпіонських і кубкових титулів.

Окрім динамівців, у елітному дивізіоні національної першості столицю також представляють "Арсенал" та "Оболонь", спонсором якої є однойменний пивзавод. Утім, найбільшу армію вболівальників мають саме біло-сині. В активі "Динамо" 13 перемог у чемпіонатах Радянського союзу та дев'ять - у Кубку СРСР. За часів незалежності динамівці також 13 разів ставали найсильнішою командою України, здобули дев'ять національних кубків та п'ять Суперкубків.

Колектив, що на момент заснування представляв спортивне товариство міліції, з часом поповнювали здібні новобранці, які прищепили партнерам любов до філігранної роботи з м'ячем та ігрової дисципліни. Команда швидко прогресувала і у 1960-х та 1970-х роках  вже домінувала на внутрішній арені. Величезна роль у становленні "Динамо" як клубу міжнародного класу зіграли Віктор Маслов, що очолив киян у 1964-му, та колишній нападник біло-синіх Валерій Лобановський, який вперше став тренером киян у 34 роки в 1973-му.

Під керівництвом Лобановського "Динамо" двічі виграло Кубок кубків (1975, 1986), а також Суперкубок УЄФА (1975). Наразі півфіналіст Кубку європейських чемпіонів 1977, 1987 та 1999 рр. втримує лідерські позиції і в незалежній Україні. Утім, Київ не завжди був флагманом українського футболу - свого часу місцеві команди перебували в тіні колективів із Харкова, Одеси та Львова.

У 1900 році в робітничих передмістях Києва зародився футбол, привезений закордонними (переважно - чеськими та німецькими) працівниками місцевих заводів. Перша команда представляла машинобудівний та котельний завод Гретера і Криванека, а перше поле було побудоване поруч із територією нинішньої кіностудії Довженка, що на Шулявці. Нова гра швидко завоювала популярність, але справжній бум місцевого футболу розпочався в 1934 році, коли в Київ із Харкова повернулася столиця України, тоді ще - радянської.

Відомі імена
Двоє футболістів "Динамо" - Олег Блохін у 1975-му та Ігор Бєланов у 1986 році - відзначалися "Золотим м'ячем" найкращого гравця Європи, а ще один вихованець клубу, Андрій Шевченко, був нагороджений цим трофеєм у 2004-му, виступаючи в італійському "Мілані". Заслуговують на згадку й інші представники біло-синіх, зокрема, Віктор Каневський, Анатолій Бишовець, Олексій Михайличенко… Але поза конкуренцією йде Валерій Лобановський, під керівництвом якого "Динамо" виграло вісім чемпіонатів СРСР, п'ять першостей України, двічі завойовувало Кубок кубків (1975, 1986) та Суперкубок УЄФА (1975). Коли він пішов із життя у травні 2002 року, десятки тисяч уболівальників вийшли на вулиці міста, проводжаючи Метра в останню путь.

Чи відомо вам?
"Динамо" стало першою немосковською командою, що виграла титул чемпіона СРСР, та першим представником Радянського Союзу, який завоював європейський трофей.

ІНШІ ВИДИ СПОРТУ
Успіхи українських атлетів дуже тісно пов'язані з Києвом. Жіночий гандбольний "Спартак" 20 разів поспіль (з 1969 по 1988 рік) вигравав чемпіонат СРСР та 13 разів - Кубок європейських чемпіонів. Тренером тієї непереможної команди був Ігор Турчин, а його дружину Зінаїду Турчину визнано найкращою гандболісткою ХХ століття. "Залізний" Борис Шахлін - семиразовий олімпійський чемпіон, на два титули більше у тій-таки спортивній гімнастиці має його землячка Лариса Латиніна. Загалом же вона - володарка найбільшого числа олімпійських нагород за всю історію Ігор: 18 (9 золотих, 5 срібних, 4 бронзових). Валерій Борзов - унікальна фігура в історії легкої атлетики. На Олімпіаді-1972 він виграв забіги на 100 і 200 метрів, ставши першим білошкірим спринтером, що досяг такого успіху. Руслан Федотенко, який також народився в Києві, є дворазовим володарем Кубку Стенлі.