Цього хлопця спокійно можна зустріти в метро Мадрида або на прийомі у короля Іспанії. Перед ним відкриті практично всі двері, хоча, зважаючи на особливості характеру, інші життєві обставини перетворили б його на інженера чи співробітника наукової лабораторії.

Воротар збірної Іспанії Ікер Касильяс — сама сором’язливість. Це зовні. Зсередини ж його з дитинства щось підштовхувало на безглузді вчинки. Згадуючи про них, він щиро посміхається, бо з роками навчився відповідати за те, що накоїв. Знайомтесь — кращий голкіпер світу, володар «Золотої Рукавички» і перший іспанський футболіст, який підняв над головою Кубок світу.

Пророцтво ворожки

Батьки Ікера довго не розповідали йому про епізод, що трапився з його матір’ю у літаку. Направляючись до Мадрида в пологовий будинок, до Марії Кармен підсіла ворожка, яка розповіла про майбутнє життя її первістка. На футболі вона, ймовірно, зналася, бо відрядила хлопця «у ворота» і сказала, що згодом він стане найкращим в Іспанії.

Чи повірила мати, історія не знає, але на батька Хосе Луїса пророцтво справило сильне враження. Вболіваючи за «Реал» він, звичайно, доклав усіх зусиль, аби його син одягнув футболку легендарного клубу.

«Дитинство моє пройшло біля Мадрида, в Мостолес, — розповідає Касильяс, — тому кожного дня з дев’яти років мені доводилося долати 30 кілометрів. Подорожі вимотували мене, проте вони були й корисні. З батьком у машині багато говорили про футбол. Він завжди вказував на недоліки в моїй грі, розповідав, що в мене краще виходить. Коли ж помилок не припускався, він, звичайно, мовчав».
Незважаючи на постійну зайнятість, Ікер встигав і коники викидати. Хоча не забуває підкреслювати, що в дитинстві був слухняним. «За деякі речі мені соромно, — згадує воротар. — Одного разу отримав на горіхи від мами за те, що зламав швейну машинку, і не вигадав нічого кращого, як утекти з дому. Потім ножицями розрізав пальця, і їй довелося викликати швидку. Але це квіточки порівняно з тим, як я тягав солодощі з магазину, і тиждень перебував під домашнім арештом. Непереливки було і коли навмання зателефонував до іншого міста та пожартував над мулярами. Тоді навіть поліція займалася цією справою».

ДО РЕЧІ…

Ікер Касильяс Фернандес народився 20 травня 1981 року в Мадриді. До школи «Реала» потрапив у 8-річному віці.
В травні 2000 року став наймолодшим воротарем в історії, котрий виграв Лігу чемпіонів. У фіналі з «Валенсією» (3:0) він замінив травмованого Бодо Іллгнера.
Найбільші досягнення: Ліга чемпіонів (2000, 2002), Суперкубок УЄФА (2002), Інтерконтинентальний кубок (2002), чемпіон Європи (2008), чемпіон світу (2010).
Прізвиська: Святий (El Santo), Ікеріто.
Зустрічався з фотомоделлю Євою Марією Гонсалес, з 2009 року мешкає разом зі спортивною телеведучою Сарою Карбонеро.

З Дель Боске по життю

Касильяс зізнається: вже у 12 років знав, що гратиме в основній команді «Реала». З батьком вони були часті гості на легендарному «Сантьяго Бернабеу», а під час ігор королівського клубу з «Валенсією» чи «Атлетико» малий воротар уявляв себе на полі поруч з Санчісом або Йєро. «Чомусь я чітко бачив себе в «Реалі, — згадує Ікер. — Навіть автографи роздавав друзям такі, як зараз, додаючи, що колись вони коштуватимуть мільйони».

Впевненість у футбольному майбутньому, ймовірно, прийшла від тренера в юнацькій команді, нині найуспішнішого іспанського спеціаліста Вісенте Дель Боске. Він тренує Касильяса з 9 років: саме в цьому віці Ікер раз і назавжди одягнув воротарські рукавиці. «Він був сором’язливим, трішки замкненим, але на тренуваннях працював до сьомого поту, — каже Дель Боске. — Нестачу зросту компенсував «стрибучістю». Трохи кумедно було, коли команди виходили з роздягалень і вишиковувалися біля центрального поля. Ікер на фоні інших не виглядав гладіатором, проте в матчах малим не здавався. Навпаки, він по-господарськи почувався на відповідальній позиції».

Касильяс пройшов сходами всіх команд різних вікових категорій «Реала», а місце у воротах поруч із зірками світового футболу зайняв завдяки випадку. Тоді хлопцю було 17 років. Кар’єра Бодо Іллгнера, завершувалася, він часто травмувався, але, не відчуваючи конкуренції, намагався вибити з «Реала» новий контракт. Керівництво клубу не поспішало задовольнити вимоги німця, і у воротах певний час грав Бізаррі. Він часто помилявся, доки після якоїсь чергової помилки Дель Боске не кинув у серцях тренеру «Реала» Джону Тошаку, що не варто ризикувати ім’ям клубу — треба довірити місце голкіпера Касильясу. Тошак прислухався, але за незадовільні результати швидко залишив клуб. Новим наставником «Реала» став Дель Боске і, зрозуміло, з нього й почалася нова історія нової команди. Навесні 2000 року Касильяс став наймолодшим воротарем-переможцем Ліги чемпіонів, а за кілька місяців дебютував у збірній Іспанії.

Мільйон у лотерею

Стати першим номером в національній команді Ікеру також допоміг випадок. Перед чемпіонатом світу 2000 року травми зазнав Сесар Санчес. Інший претендент на місце у воротах, Сантьяго Каньїсарес, «примудрився» розбити флакон з одеколоном і наступити на скло так, що про участь у Мундіалі годі було й говорити. Касильяс став основним голкіпером, причому відіграв блискуче. В зустрічі з Ірландією він відбив 11-метовий у грі, та ще два в серії післяматчевих пенальті. Зрозуміло, з тих пір конкурентів у Касильяса не стало і в збірній.

Примітно, що навіть після чемпіонату світу Ікер продовжував їздити на метро. Його впізнавали, але через нестачу часу отримати водійські права це був оптимальний варіант, щоб не простоювати годинами у пробках. Касильяс і зараз рідко водить авто, бо не любить сидіти за кермом, віддаючи перевагу місцю поруч з водієм. Хоча не можна сказати, що він не азартний. Скоріше, прагматичний.
Ікер досить довго грав у різноманітні лотереї, і, заробивши перший мільйон на футбольному полі, зірвав куш у мільйон євро. Щоправда, гроші він так і не отримав: виявилося, що голкіпер неправильно заповнив бланк лотереї. З того часу в азартні ігри з державою він більше не грає. Віддає кошти тим, кому вони більше потрібні. Відкрив воротарську школу в передмісті Мадрида, потім іншу — у Сьєрра-Леоне. Спочатку думав, що це авантюра, але коли побував в цій африканській країні, зрозумів, що у місцевих хлопчаків футбол — чи не єдина радість у житті. Він отримує задоволення від того, що подарує хлопчаку футболку або м’яч.

Страхи рекордсмена

У свої 30 років Касильяс побив майже всі воротарські рекорди Іспанії. Навчився підтримувати розмови, його вже не паралізують телекамери, він любить пожартувати з друзями, проте дитячі страхи досі дають про себе знати. Ікер не може згадати, від чого це пішло, але він поспіхом залишає компанії, де комусь перемивають кістки. «Є речі, які я не можу зрозуміти в цій країні, — каже Касильяс. — Людям подобаються плітки, а я їх не переношу. Може, я нудний, але, як на мене, пліткувати — ненормально. Особисте життя в кожного своє, його не можна обговорювати, бо людину воно влаштовує».

«Я боюся хвороб, особливо раку, — ділиться спогадами Касильяс. — У збірній був лікар Хеннаро Боррас. Він 16 років працював у команді, а за півроку, як ми виграли чемпіонат Європи, його не стало через рак легенів. Це дуже страшно».

У голкіпера є одна вада, якої він не може позбутися з дитинства: «Кожного дня перед сном я згадую, як прожив день. Коли відбуваються ігри, де ми пропускаємо голи, не можу їсти і спати. З дитинства привчили вигравати: навіть якщо перемогли 5:1, той єдиний гол суперників мене вбиває. Думав над цим. Можливо, це пішло з «Уемблі». Ми, 15-річні, грали з Англією. Це був перший мій міжнародний матч. Я був дуже задоволений собою, але тренер так розкритикував мою гру, що я навіть заявив, що більше ніколи не гратиму за збірну…».

Сильніших за Іспанію команд не має

Касильяс не любить, коли про нього говорять, як про уславленого футболіста. «Є речі, які я ніколи не збагну, — розставляє акценти воротар. — Я не знаменитий, я — спортсмен. Слава — це інше. Мені потрібно лише, щоб мене запам’ятали хорошою людиною. І щоб я мав можливість, як і раніше, прогулятися вулицями Мадрида, тиждень нічого не робити. Колись цей час настане, в майбутньому планую займатися з молоддю. Але нині є певні завдання, які треба виконувати. В цьому сезоні ми маємо виграти Прімеру або Лігу чемпіонів. Гадаю, «Реал» на це здатен. А зі збірною спробуємо захистити титул чемпіонів Європи. Нам це до снаги».